Молодове І

Стоянку у 1920-х рр. відкрили румунські геологи І. Ботез (I. Botez) та М. Морошан (N. Moroşan). Пам’ятка знаходиться на правому березі р. Дністер, у відкладах другої надзаплавної тераси в урочищі “Байлова ріпа”, у центрі с. Молодове Дністровського (до 2020 р. – Сокирянського, до 1970-х рр. – Кельменецького) району Чернівецької обл. У 1955 р. розкопки розпочала Дністрянська палеолітична експедиція Інституту суспільних наук АН УРСР (тепер Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України) під керівництвом О. Черниша. Стаціонарні дослідження тривали з перервами до початку 1980-х рр. Усього на пам’ятці зафіксовано дев’ять культурних шарів, які віднесено до доби середнього палеоліту (п’ять), верхнього палеоліту (три) та мезоліту (один). Найдавніший поселенський горизонт датують віком близько 60 тис. років тому. У середньопалеолітичному шарі 4 вперше у світовій практиці виявлено й детально досліджено рештки довготривалого житла овальної форми, зовнішні краї якого були обкладені черепами, бивнями та кістками мамонтів. Усередині споруди відзначено концентрацію крем’яних виробів (понад 20 тис. на площі 40 м²). Згодом на пам’ятці зафіксовано залишки ще кількох жител неандертальської людини, також обкладених великими кістками мамонта, і понад 60 тис. крем’яних виробів. У шарі 2 виявлено надзвичайно цікавий артефакт – лопатку мамонта зі слідами гравірування у вигляді насічок та заглиблень різного діаметру, а також із лініями та зиґзаґами, нанесеними чорною фарбою, що, імовірно, є свідченням існування первісного живопису.