Початок досліджень

Під час введення в експлуатацію Дністровської ГЕС і Бурштинської ТЕС у 1960-х – 1980-х рр. затоплено частину території долини Дністра (кілька десятків населених пунктів) у межах Чернівецької області. Місцеві мешканці були вимушені розібрати свої помешкання, вирубати сади, покинути могили предків і стати переселенцями.

Окрім людської трагедії, втрачених орних земель, знищена була і частина нашої історичної спадщини – під водою опинилися десятки досліджених і невідкритих археологічних пам’яток. Територія басейну Дністра внаслідок зручного географічного положення, багатства природних ресурсів та інших чинників інтенсивно заселялась від найдавніших часів.

Численні поселення, городища, стоянки, поховальні та культові комплекси регіону завдяки дослідженням вітчизняних та закордонних науковців надають унікальну інформацію про різні аспекти матеріальної та духовної культури давніх спільнот та мають особливе значення для європейської науки.

Від 1950-х до 1970-их років на цій території діяли масштабні археологічні експедиції Інституту суспільних наук АН УРСР (нині Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України). У результаті їхньої роботи виявлено величезну кількість нерухомих об’єктів та артефактів від доби палеоліту до пізнього середньовіччя, які за значенням увійшли у скарбницю світової історико-культурної спадщини.