Артефакти

Зліва – зображення архангела Гавриїла, праворуч – Богоматір, яка сидить на троні. Оригінал ікони датується ХІІ–ХІІІ ст. с. Бовшів, Івано-Франківської обл.; розкопки експедиції Інституту суспільних наук АН УРСР під керівництвом Володимира Барана у 1963 році.

Мезоліт. с. Молодове (Молодове V), Чернівецької обл.; розкопки експедиції Інституту суспільних наук АН УРСР під керівництвом Олександра Черниша у 1954–1955 роках.

Виготовлений із поздовжньо розщепленого навпіл рогу благородного оленя. Належить до типу двобічних – зубці (частково зруйновані під дією часу або у процесі використання) симетрично розташовані трьома парами. Ще один знаходиться на зовнішній (опуклій) стороні гарпуна.

Верхня частина артефакту близька до овальної, сплощена, підшліфована, тоді як нижня – підпрямокутна, з отвором, який міг служити для фіксації наконечника при кріплені його до держака.

На території Західної Європи гарпуни подібної конструкції трапляються на таких стоянках як Мас д’Азіль та Ложері (Франція). Поверхня прикрашена гравіруванням у вигляді п’яти зигзагоподібних ліній, які оперезують гарпун по периметру, впоперек його осі.

На верхньому кінці нанесено ще один оперізуючий візерунок, який складається з коротких навскісних рисочок. Він простежується лише фрагментарно на лицьовій поверхні артефакту.

Такі знаряддя первісні люди використовували для полювання на морських ссавців а також
великих морських та прісноводних риб, наприклад сомів.

Пізня пора верхнього палеоліту. с. Молодове (Молодове V), Чернівецької обл.; розкопки експедиції Інституту суспільних наук АН УРСР під керівництвом Олександра Черниша у 1955 році.

Була виявлена у колекції знахідок культурного шару 3. Це антропоморфна фігурка, виготовлена з білого мергелю. Статуетка має видовжену овальну форму, людська постать зображена схематично, ноги не виділено взагалі, у верхній частині виокремлено контури голови та частину складених на животі рук.

Статуетка була пошкоджена у давній час – втрачено частину живота та рук, а також фрагмент зворотної
сторони. Відзначимо, що камінь в якості матеріалу для творів мобільного первісного мистецтва, виявлених на території Заходу України, майже не використовувався.

Переважно вони виготовлені з кісток або рогів тварин, на яких полювали первісні мисливці. Дослідник стоянки О. Черниш розглядає як аналогію для цього виробу статуетку палеолітичної «Венери у хутряному комбінезоні» з Буреті (Сибір), виготовлену з бивня мамонта.

Зокрема, в обох фігурок голова ніби вкрита капюшоном. Однак вчений відзначає, що статуетка з Молодова V більш схематизована.

Мадленський час (пізній палеоліт). с. Молодове (Молодове V), Чернівецької обл.; розкопки експедиції Інституту суспільних наук АН УРСР під керівництвом Олександра Черниша у 1959 році.

Знахідка належить до серії палеолітичних артефактів, виявлених у сьомому культурному шарі пам’ятки Молодове V. Всього на стоянці було виявлено шість таких «жезлів», п’ять у межах скупчення, інтерпретованого як рештки житла, а останній – окремо, на межі житлової площадки.

Він є найбільш цікавим у серії з точки зору декорування поверхні, оскільки прикрашений рельєфним зображенням людської фігури, виконаним у техніці низького рельєфу. Виразно простежуються контури голови, шиї, тулубу та одної ноги.

На розвернутому у профіль обличчі прокреслено очі, ніс та волосся. Подібні вироби, досить відмінні за розміром, пропорціями та способом декорування трапляються на усій території Європи. Їх функціональне призначення донині остаточно не з’ясоване.

Вчені припускають, що їх могли використовувати у якості списометачок, деталей блочних конструкцій наметоподібних жител, відбійників для обробки каменю чи навіть елементів одягу.

Відкривач «жезлів» з Молодова О. Черниш інтерпретував їх як первісні «скіпетри» – символи влади племенних вождів-«родоначальників».